- негнучкий
- техн.; физ. неги́бкий, негну́щийся
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
негнучкий
Смотреть что такое "негнучкий" в других словарях:
негнучкий — а/, е/. 1) Який не має гнучкості, не може легко гнутися, не ламаючись. || Позбавлений здатності легко згинатися. 2) перен. Який не може швидко пристосуватися до різних обставин … Український тлумачний словник
негнучкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
затерплий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до затерпнути. 2) у знач. прикм. Негнучкий, онімілий … Український тлумачний словник
луб'яний — а/, е/. Прикм. до луб. || Який містить волокно – луб. || Вигот. з лубу. || перен. Схожий на луб; негнучкий, невправний … Український тлумачний словник
негнучий — а, е, рідко. Те саме, що негнучкий … Український тлумачний словник
негнучкість — кості, ж. Абстр. ім. до негнучкий … Український тлумачний словник
негнучко — Присл. до негнучкий … Український тлумачний словник
повстяний — я/на/, я/не/. Вигот., зробл. з повсті. || перен., розм. Подібний до повсті; негнучкий … Український тлумачний словник
ригідний — а, е. Закляклий, негнучкий, нерухомий … Український тлумачний словник
штивний — а, е, діал. 1) Нерухомий, твердий, негнучкий. 2) перен. Холодний, байдужий, суворий … Український тлумачний словник
штивний — на, не, Рс. Тугий, негнучкий, загрубілий … Словник лемківскої говірки
